ГАЗЕТА.dp.ua

Субъективно о Днепропетровске:

новости, аналитика, скандалы

Погода
Погода в Днепре

влажность:

давление:

ветер:

Европейцы продолжают уговаривать Украину взяться наконец за энергосберегающую программу



Міста втратять бюджети розвитку без енергопланування — експерти

 

28 листопада на IV засіданні Клубу Енергоефективності його учасники обговорили виклики, що стоять перед українськими містами на шляху муніципальної реформи теплопостачання.

Модернізація системи теплопостачання міста є одним з пріоритетних завдань для кожного муніципалітету, оскільки не менше 70% витрат міського бюджету на енергоносії забирають саме витрати на опалення. Заклади освіти і медицини є найбільшими споживачами тепла в бюджетній сфері, тому модернізація саме цих закладів має сенс: «За умови комплексної модернізації бюджетного закладу, що включає встановлення індивідуального теплового пункту, якісного утеплення фасаду, покрівлі, заміни вікон та дверей, місто досягає економії на опаленні цих закладів на рівні 50-70%. Середній термін окупності коштів на теплову модернізацію будівлі складає сьогодні менше 7 років», — зауважив Микола Пасько,  експерт компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)».

Поряд із тим, поширена практика серед українських міст, спрямована на термомодернізацію окремих закладів бюджетної сфери (школи чи лікарні), виявляється довшим та, зрештою, дорожчим варіантом, ніж модернізація установ за принципом «лотів», коли одразу реалізується модернізація низки різнопланових бюджетних установ. Про це, посилаючись на досвід Словаччини та, ширше, ЄС, розповів Карел Хірман, енергетичний експерт з групи радників з підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України. Він зазначив, що при такому підході муніципалітетам легше знайти якісного виконавця робіт, а також вдаліше спланувати витрати з розрахунку на один об’єкт.

Брак фінансування, що зазвичай називається основною перепоною на шляху впровадження комплексу енергоефективних заходів, експерти пов’язали радше з відсутністю досвіду муніципалітетів у залученні коштів та нестачею спеціалізованого персоналу або консультантів. З огляду на це Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» надає допомогу містам-партнерам у розробці енергетичних стратегій та проектної документації. «Європейські банки шукають сьогодні, куди інвестувати кошти, але міста в більшості просто не можуть надати проектну документацію. Хоча є й позитивні приклади: Європейський Інвестиційний Банк (ЕІБ) профінансує проекти розроблені за нашої участі в п’яти містах-партнерах», — розповів Антон Шапковський, провідний експерт з питань сталої енергетики Проекту.

Загальна ємність українського ринку теплової модернізації закладів бюджетної сфери, за даними Держенергоефективності, оцінюється у 400 млрд гривень. «Європейський банк реконструкції і розвитку нещодавно відкрив кредитну лінію у розмірі до 100 млн євро для муніципалітетів, що можуть залучати ці кошти через механізм енергосервісних компаній», — про це на зустрічі Клубу розповіла Олена Борисова, провідний менеджер департаменту енергоефективності ЄБРР.

Загалом, експерти зійшлися в тому, що альтернатива реформі енергопостачання — утримання приватних енергетичних монополістів, що для малих міст фактично означає відсутність коштів на бюджети розвитку.

30.11.2017